Протиправна діяльність підлітків
Упродовж 2024-2025 років широкого розголосу набули випадки залучення підлітків до вчинення диверсійної діяльності, що здебільшого проявлялося у пошкодженні чи знищенні майна військовослужбовців, об’єктів критичної інфраструктури (релейні шафи, електропідстанції і інше), відділень АТ «Укрпошта», інших адміністративних будівель органів влади. Також неповнолітніх залучають до виготовлення вибухових пристроїв та вчинення терактів, при цьому їх безпосередні виконавці наражають себе на небезпеку та самі стають жертвами.
Поліцейскі та працівники СБУ наголосили про тривожні тенденції та відповідальнітсь за такі вчинки.
Все починажться як «безпечні квести», зокрема маскування диверсійних завдань під виглядом нешкідливих ігор або розваг, створення у підлітків відчуття, що він виконує важливу місію.
Причини, чому підлітки погоджуються - матеріальна вигода, психологічний вплив, шантаж, вплив соцмереж.
Правоохоронці нагадали про відповідальність за вчинені порушення.
За статтею «Державна зрада», - позбавлення волі на 15 років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна. «Диверсія, вчинена в умовах воєнного стану», - позбавлення волі на 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна. За умисне знищення або пошкодження майна можна отримати до 10 років позбавлення волі.
В умовах війни та суспільної нестабільності питання безпеки дітей і молоді є особливо актуальним. Зростання рівня тривожності, доступ до неконтрольованого інформаційного простору, психологічний тиск і травматичний досвід підвищують ризики впливу булінгу, вербування та навіть втягнення в терористичні ідеології.
Саме тому надзвичайно важливо систематично проводити профілактичні заходи, тренінги й інформаційні кампанії за участі правоохоронців, психологів та педагогів. Поінформована та свідома молодь, яка вміє розпізнавати загрози і знає, куди звертатися по допомогу, — це основа формування безпечного, стійкого та відповідального громадянського суспільства.
У сучасних умовах профілактика та виховання безпечної поведінки — це не лише обов’язок навчального закладу чи поліції, а й спільна відповідальність батьків, громади та держави.
Булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.
Телефони довіри:
Дитяча лінія 116-111 або 0(800) 50-02-25 (з 12:00 до 16:00);
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116-000;
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116-123 або 0(800) 50-03-35;
Уповноважений Президента України з прав дитини 0(44) 25-57-675;
Центр надання безоплатної правової допомоги 0(800) 21-31-03
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
Національна поліція України 102
Булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків.
Явище кібербулінгу виникло з розвитком месенджерів та соціальних мереж. Щоб захистити себе та близьких від кривдників в інтернеті варто бути обізнаними про види таких цькувань, а також про те, як їм протистояти.
Булінг (англ. bullying - цькування) – цілеспрямоване застосування психологічного, фізичного, економічного або сексуального насильства для завдання шкоди або приниження іншої людини, найчастіше дитини чи підлітка.
У випадку кібербулінгу така деструктивна поведінка реалізується кривдником/кривдницею з використанням засобів електронного зв’язку (інтернет, соціальні мережі, мобільні телефони тощо).
Систематичне цькування може спричинити серйозні психологічні наслідки, включаючи тривожність, зниження самооцінки, проблеми зі сном, депресію тощо.
Основні види кібербулінгу:
• систематичні погрози, в тому числі у месенджерах та соціальних мережах (часто анонімні);
• цілеспрямований злам облікових записів жертви для подальшого використання отриманої особистої інформації для шантажу або морального насильства;
• сталкінг (від англ. stalking – переслідування) – небажана нав’язлива увага до людини, що може проявлятися, зокрема, у відстежуванні жертви та її онлайн-активності, погрозах та залякуванні;
• хепі слепінг (від англ. happy slapping – «радісне побиття») – насильницькі дії щодо людини під запис з можливим подальшим розміщенням в інтернеті або поширенням таких записів серед знайомих постраждалої особи;
• розповсюдження принизливої, інтимної або неправдивої інформації або інтернет-контенту про жертву;
• умисне розміщення провокативних повідомлень для розпалювання конфліктів між учасниками онлайн-спільнот;
• грумінг (від англ. grooming – залицяння) — це встановлення дорослими довірливих стосунків з неповнолітніми, в тому числі через інтернет, для подальшого вступу з ними в інтимний зв’язок, вчинення сексуального насильства, шантажування або залякування.