Курси підвищення кваліфікації

 

Курси підвищення кваліфікації

 

4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

 

4 червня відзначається День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Цей пам'ятний день було запроваджено Верховною Радою України 2021 року. Цей день є важливою подією для вшанування пам'яті загиблих дітей та нагадуванням про страждання, яких зазнають українські діти під час війни. 

Міжнародний день невинних дітей відзначають щорічно 4 червня. Цей пам’ятний день запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН на одному зі спеціальних засідань з питань про Палестину у 1982 році. Він надає можливість звернути увагу світової спільноти на проблему агресії та насильства, з якими стикаються діти по всьому світу.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять дітей України, які загинули від рук, куль, розірваних ракет і бомб ворога. Сльози, відчай, біль, злість і ненависть! Це те, що відчуває кожен з нас. Знищується народ. Знищується нація. Знищується основна цінність – наше майбутнє. Відібрані, скалічені життя наших дітей – це незгоєні довічні рани України.

Сьогодні день пам’яті – це протест проти насильства та війни! Діти мають жити в мирі! 

Не забудемо жодну жертву, не пробачимо ворогові, бережемо світлу пам’ять про кожну дитину!

Інструктаж на період літніх канікул

 

Ще трохи — і розпочнуться такі довгоочікувані літні канікули…

Кожен планує провести цей час по-різному: розваги, прогулянки, зустрічі з друзями, мандрівки...

для учнів та батьків на період літніх  канікул  в умовах воєнного стану УЧЕНЬ! Передбачай-уникай-дій!!!

1.       Постійно дотримуйся правил дорожнього руху особливо в умовах поганої видимості! Ніколи не порушуй їх, це небезпечно для життя. Переходь вулицю тільки у відведених місцях. Не влаштовуй ігри на проїжджій частині вулиці. Потурбуйся, щоб в умовах поганої видимості, ваш одяг/ взуття/аксесуари були оснащенні світловідбивачами.

2.      

22 ТРАВНЯ ДЕНЬ ПЕРЕПОХОВАННЯ ПРАХУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

1861 відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі. З Києва 20 травня 1861 року останки Кобзаря на пароплаві "Кременчук" перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 22 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору. Влітку 1884 року на Таросовій горі збудували перший народний музей – "Тарасову світлицю", а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проектом В. Сичугова. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник "Могила Т. Г. Шевченка"; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.

Година безбар'єрності

 «Безбар’єрність – нова суспільна норма, що потребує змін у нашій свідомості, зокрема відмови від стереотипних суджень і узагальнень. Для її утвердження важливо проводити інформаційні, просвітницькі та заохочувальні заходи, які допоможуть покращити існуючу комунікативну етику»

«Безбар’єрність стосується всіх, адже будь-хто протягом життя може потрапити в ситуацію соціального виключення. Безбар’єрність не про захист прав когось іншого, вона про рівні права для всіх, повноцінне життя кожної людини"

У різні періоди життя кожен із нас може стикнутися з бар’єрами — фізичними (незручна інфраструктура), психологічними (упередження та стереотипи), економічними (несправедлива оплата чи відмова в роботі), інформаційними (незрозуміла відповідь на запит), цифровими (відсутність інтернету в сільській місцевості) тощо.

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

 18 травня — Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

18 травня 1944 року радянський тоталітарний режим здійснив один з найбільших злочинів у своїй історії – примусову масову депортацію усього кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму. За особистим наказом Сталіна було ухвалено рішення «остаточно очистити» півострів від кримських татар — фактично, здійснити етнічну чистку і знищити кримських татар як корінний народ та національну спільноту для остаточної колонізації півострова. Більшістю жертв стали жінки, діти та люди похилого віку — оскільки тисячі кримськотатарських чоловіків перебували на фронтах Другої світової війни у складі Червоної армії.