У наш час людство переживає важливий критичний період своєї історії – період небаченого зростання негативних чинників, які загрожують існуванню цивілізації.
У сучасних умовах нерідко трапляються події, що можуть призвести до загибелі людей.
Але, кожен з нас має право на захист свого життя – головної цінності людини – від існуючих небезпек в сучасному світі. І сьогодні гарантом цього права виступає держава, створивши систему цивільної оборони.
Цивільна оборона – це державна система органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Надзвичайні ситуації природного характеру - це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, морських та прісноводних явищ, природних пожеж, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів тощо.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру (техногенний — породжений технікою і промисловістю) — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, аварій на греблях, дамбах тощо.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру — це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих ядерних об’єктів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Надзвичайні ситуації воєнного характеру — це ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, транспортних та інженерних комунікацій.
Про надзвичайні ситуації повідомляють по радіо чи телебаченню.
Для того, щоб людина увімкнула радіо чи телевізор, використовують звуковий сигнал – завивання сирен, переривчасті гудки на підприємствах. У нашій школі сигналом надзвичайної ситуації є тривалий безперервний електричний дзвінок. Пам’ятай, що це є попереджувальний сигнал «Увага всім!» Почувши його, негайно вмикай радіоприймач чи телевізор і слухай інформацію служби надзвичайних ситуацій, а якщо ти в гімназії то чекай вказівок вчителя щодо подальшої дії.
У надзвичайних ситуаціях людям допомагають працівники аварійно-рятувальної служби. У рятувальних групах працюють найкращі спеціалісти, здатні надати допомогу в найскладніших ситуаціях.
Але по допомогу вони іноді можуть звернутися і до тебе. На їх запитання треба відповідати чітко. Ось про що рятувальники можуть тебе запитати:
• як тебе звати і де ти живеш;
• хто твої батьки і де вони знаходяться;
• чи є в тебе молодші або старші брати і сестри, і де вони перебувають;
• чи є серед твоїх сусідів хворі та літні люди, які самостійно не виходять із квартири або будинку.
Надзвичайні ситуації небезпечні для життя людей, тому вони викликають страх. Страх породжує паніку. А ти знаєш, що під час паніки люди діють неправильно, не виконують розпорядження рятувальників.
Щоб уникнути паніки:
• будь з дорослими, намагайся не загубитися;
• чітко виконуй вказівки рятувальників або вчителя;
• турбуйся про тих, хто потребує допомоги: молодші від тебе, старші люди;
• якщо загубився, повідом про це на пункті евакуації: чітко назви своє ім’я, прізвище, свою адресу, імена батьків.
У випадках надзвичайних ситуацій може здійснюватись евакуація населення.
Евакуація – це організований вихід (вивіз) населення з місць і районів аварії, катастрофи в заміську зону для проживання до особливого розпорядження.
Для кожного приміщення, де перебуває багато людей, пожежники розробляють план евакуації. На ньому показано напрям руху до запасного виходу. Є план евакуації і в нашій школі.
Уявіть собі, що ви дізналися про евакуацію в нашій школі. Що ви маєте терміновано зробити? Почувши тривогу, учні встають біля своїх парт і за вказівкою учителя залишають по одному класну кімнату і йдуть розміреним кроком до місця зібрання, завершує колону учитель із класним журналом. Необхідно зачинити двері класної кімнати і решту дверей на шляху евакуації (під час евакуації ними більше ніхто не буде користуватися).
Діти із одного класу йдуть колоною по одному з одного боку коридору чи сходів, залишаючи інший для проходу інших класів. Не можна обганяти один одного! Колони учнів прямують на місце зібрання, в нашій гімназії – це внутрішній двір.
Усі, хто не був присутній у класі під час сигналу тривоги (був в учительській, коридорах, туалетах і т. д.), повинен негайно йти на місце зібрання і приєднатися до свого класу чи групи. Усі техпрацівники, кухарі, адміністративний та інший персонал, почувши тривогу, також повинні негайно йти до місця зібрання.
За необхідності організовуються пошуки людей, яких не виявили на місці зібрання. Нікому не дозволяється повертатися в будівлю, наприклад за одягом, книгами, до того часу, поки не буде дозволено пожежною охороною або – на випадок тренування директором школи.
Серед усіх евакуйованих, що зібралися у пункті збору, роблять перекличку (за класними журналами): це робиться для того, щоб з’ясувати, чи всі евакуювалися зі школи. Директор школи після тривоги йде до пункту зібрання і там приймає рапорти від усіх шкільних підрозділів.
Розмови і сміх під час евакуації заборонені, щоб було чути вказівки. Памятайте, життя – це найбільша цінність людини! Чим раніше ми з вами вивчимо основні принципи самозахисту та усвідомимо відповідальність за дії в період будь-якого лиха, тим ефективнішими будуть результати, отже меншими будуть людські жертви.
Що таке захист цивільний?
Життя це охорона добровільна.
Турбота про здоров'я та безпеку.
Тому це, друзі, розуміти треба
Гела Валерія:
День ЦЗ – не просто гра,
Це підготовка зокрема,
Щоб кожен учень зрозумів
І небезпеку подолать зумів.
Ричко Людмила:
Адже життя–найвище благо,
І той з нас має переваги,
Хто про це прекрасно знає,
Безпеки правила вивчає!