У перші роковини здавалося, що дванадцять місяців триває лютий. Школи стали порятунком для переселенців та пунктами незламності. Педагоги вчилися навчати одночасно офлайн та онлайн, підтримувати учнів за кордоном та підбадьорювати тих, хто в класі. В учнів та вчителів з’явилися нові навички, породжені війною: наприклад, завжди дбати про безпеку та заряджати гаджети.
Повномасштабна російсько-українська війна спонукає нас уважніше вивчати уроки історії. Знання власного минулого дає сучасним українцям багато переваг: вміння аналізувати і проводити історичні паралелі, навички протистояти фейкам з боку ворожої пропаганди та розвіювати нав’язані історичні міфи. Протягом усієї історії України були особистості, які всупереч обставинам, інформаційній блокаді й навіть терору на державному рівні відстоювали власні принципи й цінності попри ризик для життя. Чимало українців платять високу ціну Свободи і зараз. Вони — Незламні, і їхні історії та імена ми маємо знати.
За три роки повномасштабна війна в Україні забрала тисячі життів, спричинила незліченні руйнування, роз'єднала сім'ї, завдала значних психологічних травм, зруйнувала економіку та інфраструктуру.
Лише за останні пів року понад 200 000 людей покинули свої домівки у східних регіонах України через збільшення кількості атак. Оскільки людські страждання продовжуються, надання негайної життєво необхідної допомоги найбільш постраждалим, а також можливостей для відновлення, необхідне як ніколи.
Наразі 10,6 мільйона українців є переміщеними через війну, що становить майже чверть довоєнного населення країни. Усередині України 3,7 мільйона переміщених осіб були вимушені залишити свої домівки, а 6,9 мільйона людей продовжують отримувати захист за кордоном як біженці. Понад 2 мільйони будинків по всій Україні, що становить 10% житлового фонду України, були пошкоджені або зруйновані. Неодноразові атаки на енергетичну інфраструктуру України залишають людей без світла і тепла та ще більше ускладнюють і без того напружену роботу місцевих служб. Серед нещодавно переміщених осіб зростає вразливість людей похилого віку та осіб з інвалідністю, які часто стикаються з додатковими перешкодами у доступі до життєво необхідних послуг.
Уже третій рік поспіль багато з найбільш уразливих груп продовжують шукати прихисток у місцях тимчасового проживання. Психічне здоров’я людей також зазнало серйозного впливу через постійну загрозу ракетних і дронових атак, тривалу розлуку з сім’єю та кумулятивну травму. Особливо вразливими є діти: 1,5 мільйона з них наражаються на ризик довгострокових наслідків для психічного здоров'я. Всередині України гуманітарної допомоги потребує 12,7 мільйона людей, що становить третина нинішнього населення.
За оцінками ООН, близько третини території України забруднено наземними мінами та боєприпасами. Вплив війни на економіку є значним - сільськогосподарські та промислові центри на сході були зруйновані, а приблизно 30 відсотків довоєнних робочих місць втрачено. Вирішення цих проблем, які біженці найчастіше називають ключовими перешкодами для повернення, має стати спільним пріоритетом.
За останні три роки країни, що межують з Україною, продемонстрували співчуття та зобов'язання, включивши біженців у свої національні системи. Біженці наполегливо працювали, щоб відновити своє життя у своїх нових громадах. Хоча 60% українців за кордоном кажуть, що планують колись повернутися додому, лише 5% планують зробити це найближчим часом. Люди, серед яких багато переміщених осіб з окупованих територій, очікують на покращення безпекової ситуації та створення житлових та економічних можливостей.
Відтепер 24 лютого стане Національним днем молитви. Хочеться помріяти про те, як колись у мирній Україні люди згадуватимуть героїв, а вчителі звично розповідатимуть дітям про шляхи війни, яку вони не бачили. А поки що ці спогади і для педагогів, і для учнів гарячі, болючі та живі.