Явища природи.
Ми дізналися про тіла, які оточують нас у
довкіллі. Знаємо тепер, що вони складаються з речовин. Речовини мають складну внутрішню будову і складаються з молекул.
Молекула — найменша частинка речовини, яка зберігає її
властивості. Молекули утворені
атомами. Атоми — найдрібніші частинки. Їх ми називаємо
елементами. Ми
приступаємо до вивчення явищ, що спостерігаємо в повсякденному житті. Навколо
нас відбувається багато цікавого і водночас дивовижного
та таємничого. Щоб зрозуміти, чому саме відбуваються в довкіллі певні зміни,
необхідно мати певні знання, які допоможуть вам орієнтуватися у дивовижному
світі явищ природи.
Завдання.
Пригадайте основне, що ми вивчали з теми «Тіла, речовини та явища навколо нас».
У навколишньому середовищі постійно
відбуваються зміни, деякі з них ми вже згадали у загадках і віршах. Ці зміни в
природі називають явищами. Явища відбуваються як в живій, так і
неживій природі. Вони можуть відбуватися під дією вітру, сонячного світла і
тепла, води, діяльності людини, та і ці причини теж є явищами. Вони бувають
різними залежно від причин, законів, яким вони підпорядковуються. Явищ існує
багато, і вони найрізноманітніші.
Які
зміни в природі ви спостерігаєте протягом року?
Одні явища відбуваються за участі людини, інші мають
виключно природне походження.
Зміни, що відбуваються з тілами, називають явищами.
Розрізняють біологічні, фізичні, хімічні та інші явища.
1. 1. Механічні явища
Пов’язані з рухом тіл на поверхні, тобто зміною
положення відносно інших тіл. Характеристиками механічного руху є шлях, час та
швидкість. Якщо уважно придивитися, то можна побачити слід від лиж на снігу,
чорну смугу від коліс на дорозі і таке інше. Такі лінії називають траєкторіями
руху тіл. Шлях — це відстань, яку
долає тіло під час механічного руху. Людина, машина,
велосипед долають однакову відстань, але за різний час. Вони рухаються з
різними швидкостями.
2.Теплові
явища
Поняття «тепло і світло» або «тепло і холодно» ми
неодмінно пов’язуємо із Сонцем. Сонце найбільше джерело тепла і світла для всього
живого на Землі. Наше тіло — живий прилад, який реагує і дає нам змогу
спостерігати теплові явища, робити з цих спостережень певні висновки.
|
Джерела тепла |
|
|
Природне тепло |
Штучне тепло |
|
Сонячне тепло, термальні води, теплі течі |
Спалювання дров, вугілля, торфу, нафти, газу |
Явища пов’язані з нагріванням і охолодженням тіл,
називають тепловими явищами. Дощ, сніг, іній, роса, туман, град — перехід речовини
води з одного агрегатного стану в інший — це приклад теплових природних явищ. Різні
джерела тепла здатні по-різному нагрівати тіла. Міру нагрітості тіл учені
назвали температурою. Ще в 1742 р. Швецький учений А. Цельсій запропонував
шкалу для термометра, яку ми застосовуємо дотепер. Термометри — прилади для
вимірювання температури. Ними вимірюють температуру повітря, води, тіла людини.
Користуватися ними людина почала відносно недавно. Теплові явища пов’язані зі
зміною швидкості руху найдрібніших частинок речовини — молекул та атомів. Чим
швидше вони рухаються, тим вища температура тіла і навпаки. Плавлення речовин,
їхнє розширення при нагріванні та звуження при охолодженні, кипіння,
охолодження при випаровуванні — це приклади теплових явищ.
Що відбувається
з рухом молекул двох тіл, якщо вони стикаються одне з одним?
При цьому одне тіло гаряче, інше — холодне.
Як
використовуємо це у побуті?
Чи
правильно казати, що одяг нас зігріває в холоди? Адже його температура у шафі
нижча за температуру нашого тіла.
3.Електричні
явища
Щодня ми користуємося найрізноманітнішими
електричними приладами і так звикли до їхніх послуг, що вкрай рідко цікавимося:
а як же працюють ці розумні прилади? Ми навіть не замислюємося над тим, яких
дивовижних явищ природи воно стосується. У 1897 році відомий англійський фізик
Джозеф Джон Томсон установив наявність в атомах крихітних частинок, які згодом отримали
назву — електронів. Ці дуже легкі частинки є в будь-яких речовинах. За певних
обставин електрони здатні залишати
свої атоми чи, навпаки, «приєднуватися» до інших. У
цих випадках кажуть, що атоми перетворюються на іони. Атоми, яким не вистачає
електронів, називають позитивними іонами, а ті, що «захопили» зайві, —
негативними. Для розуміння природи електричних явищ передусім звернемо увагу на
такі важливі властивості іонів
та електронів:
- позитивні
іони притягують до себе електрони;
- негативні
іони відштовхують електрони, що до них наближаються.
Явища, пов’язані з електризацією тіл,
мають назву електричних явищ.
Пригадайте, коли ви розчісуєтеся пластмасовим
гребінцем.
Ваше волосся наелектризувалося. Серед речовин є
такі, у яких електрони переміщуються дуже легко. Ці речовини називають
провідниками. Найвідоміші з провідників — метали (мідь, алюміній), з них виготовляють
електричні дроти. Рух електронів у провіднику в одному напрямку називають
електричним струмом. Люди навчилися використовувати електричні явища. Ще один
приклад електричного явища — блискавка. Під час грози в хмарах накопичується
значна кількість електронів, а на поверхні землі — позитивні іони. Їх
притягування призводить до того, що електрони шугають зверху на поверхню землі.
У повітрі виникає потужний електричний струм,
який ми спостерігаємо у вигляді блискавки.
4.Звукові
явища
Шум автомобіля, шелест листя, пташиний спів, звук
від свердла, дзвоник у школі. Усі ці явища теж пов’язані з рухом тіл.
Рухаючись, тіло коливається і передає ці коливання.
Явище розповсюдження коливань у повітрі,
воді, металах, які сприймає наше вухо називають звуковими явищами.
Тіло, що своїм коливанням створює звук,
є джерелом звуку.
Поширення звукових коливань називається
звуковою хвилею.
Від джерела звуку вона рівномірно поширюється в усі
боки, як від камінця, кинутого у воду, йде хвиля на водній поверхні. Звукова хвиля
може огинати невеликі перешкоди. У рідко посадженому лісі звук поширюється
добре, проте гірше, ніж на відкритій місцевості. Якщо перешкоди значні — стіни,
скелі, паркан, звукова хвиля відбивається від них — так виникає луна. Ми
сприймаємо звукові хвилі за допомогою вух — своєрідних хвилевловлювальних апаратів.
Слух людини — не найкращий серед представників живої
природи.
5.Світлові
явища
День і ніч, світло і темрява — звичайні для нас
явища. У природі існують тіла, що водночас з теплом випромінюють і світло. А
якщо спитати — що таке світло? Світло — це один із видів випромінювання.
Звідки береться світло?
Джерела світла — це сильно нагріті тіла: Сонце,
свічка, зорі, багаття, електрична лампочка. Їх називають гарячими джерелами світла.
Є також холодні джерела світла, наприклад деякі медузи, риби, бактерії, полярне
сяйво. Світло — це також хвиля, яка поширюється тільки у прозорих середовищах.
Світло поширюється від джерела прямолінійно у всі боки, отже, світлові промені
— це лінії, уздовж яких поширюється світло. Воно не може проникати через
непрозорі предмети, доказом цього є утворення тіні. У 1667 році англійський
учений Ісаак Ньютон здійснив ряд дослідів, які дозволили визначити склад
сонячного світла.
6.Магнітні
явища
Нещодавно ми розділяли суміш ошурок за допомогою
магніту. Магніти притягуються різнойменними полюсами і відштовхуються
однойменними. Притягання тіл до магніту дістало назву магнітних явищ. Більш
детально про всі фізичні явища ви дізнаєтесь з дуже цікавого шкільного курсу
фізики.
Завдання. Оберіть
зайве явище.
-
Вітер — їде автомобіль — іржавіє цвях.
-
Гріється чайник — мерехтить лампочка —
світиться медуза.
Підсумок уроку.
Механічний рух — це зміна положення будь-якого тіла
відносно інших тіл із плином часу.
Явища, пов’язані з нагріванням і охолодженням тіл,
називають тепловими. Різні тіла і речовини по-різному
проводять тепло.
Електричні явища — це взаємодія наелектризованих
тіл. Однойменно заряджені тіла й частинки відштовхуються, різнойменно заряджені
— притягуються.
Явища, що пов’язані з поширенням коливань у повітрі,
воді й супроводжені виникненням звуку, називають звуковими.
У безповітряному просторі звук не поширюється. Завдяки здатності променів відбиватися,
розсіюватися, заломлюватися і поглинатися ми бачимо навколишній світ.
Домашнє завдання §10, виконайте малюнок 37 у зошит, §11